truth

truth
n ж. ім'я
Труд
* * *
n
1) правда

the truth, the whole truth, and nothing but the truth — правда, вся правда, нічого окрім правди

the real /plain, unvarnished, unadulterated, honest/ truth — чиста правда, правда як вона є, правда без будь-яких прикрас

to get at the truth of the matter — зрозуміти, в чому справа; докопатися до правди

that's the truth of it! — ось в чому справа!, ось де правда!

to tell /to speak/ the truth — говорити правду; по правді кажучи

the truth is that... — річ у тім, що..., по правді кажучи...; істина

general truth — загальновідома істина

fundamental truths — основоположні істини

the great truths of morals [of science, of philosophy] — великі моральні [наукові, філософські]істини

to seek the truth — шукати істину

to implant the love of truth — прищепити любов до істини

there are truths which cannot be verified — існують істини, які не піддаються перевірці

the poems hit hard at a few home truths — ці вірші викривали деякі розхожі /обивательські/ істини

all new [great] truths begin as heresies — все нові [великі]істини спочатку сприймаються як єресь; істинність

religion's claims to truth — домагання релігії на істинність

to doubt the truth of a statement — сумніватися в істинності твердження

theres some truth in what you say — в тому, що ви говорите, є дещо вірне; ваші слова не позбавлені справедливості; факт

the present definition of insanity has little relation to the truths of mental life — існуюче визначення божевілля погано узгоджується з фактами психічного життя; принцип

the basic truths of thermodynamics — основні принципи термодинаміки

2) правдивість; щирість

to doubt a person's truth — сумніватися в чиїй-н. Правдивості

3) точність, відповідність

truth to nature — точність відтворення, реалізм, життєва правда

4) тex. точність установки

out of truth — неправильно /неточно/ встановлений, такий, що збився з точної установки; що погано прогнаний; відсутність биття; концентричність

5) фiз. "істина" (характеристика кварк)
6) peл. Бог (у християнському віровченні)
••

in truth — дійсно, насправді, насправді; правдо кажучи

to say /to speak, to tell/ the truth and shame the devil — говорити всю правду

truth is stranger than fiction — іноді правда гірше вигадки

truth lies at the bottom of a well — пpиcл. = шукай вітру в полі, а правду на дні морському

truth will out — пpиcл. Правда завжди вийде назовні, правду не приховаеш


English-Ukrainian dictionary. 2013.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?
Synonyms:
, , / / , , / , / , , , , , , , , , / , , , , , / , , , ,


Look at other dictionaries:

  • Truth — • Defines ontological, logical, and moral truth Catholic Encyclopedia. Kevin Knight. 2006. Truth     Truth     † …   Catholic encyclopedia

  • truth — W2S1 [tru:θ] n ▬▬▬▬▬▬▬ 1¦(true facts)¦ 2¦(being true)¦ 3¦(important ideas)¦ 4 in truth 5 if (the) truth be known/told 6 to tell (you) the truth 7 nothing could be further from the truth 8 the truth will out ▬▬▬▬▬▬▬ [: Old English; Ori …   Dictionary of contemporary English

  • truth — [ truθ ] noun *** 1. ) uncount the actual facts or information about something, rather than what people think, expect, or make up: The truth may never be known. truth about: We finally learned the shocking truth about Gina s past. tell (someone)… …   Usage of the words and phrases in modern English

  • TRUTH — (Heb. אֱמֶת, ʾemet). The Bible often speaks of God as the God of truth (e.g., Jer. 10:10; Ps. 31:6), as does the Talmud where this synonymity climaxes in the famous dictum: The Seal of God is truth (Shab. 55a; TJ, Sanh. 1:5). The same idea is… …   Encyclopedia of Judaism

  • Truth — Truth, n.; pl. {Truths}. [OE. treuthe, trouthe, treowpe, AS. tre[ o]w?. See {True}; cf. {Troth}, {Betroth}.] 1. The quality or being true; as: (a) Conformity to fact or reality; exact accordance with that which is, or has been; or shall be. [1913 …   The Collaborative International Dictionary of English

  • truth — I noun accuracy, actuality, authenticity, candor, conformity to fact, correctness, exactness, fact, genuineness, honesty, integrity, precision, probity, realism, reality, right, sincerity, veracity, veritas, verity associated concepts:… …   Law dictionary

  • truth — truth; truth·ful; truth·less; un·truth; un·truth·ful; un·truth·ful·ness; truth·ful·ly; truth·ful·ness; truth·less·ness; …   English syllables

  • truth — ► NOUN (pl. truths) 1) the quality or state of being true. 2) (also the truth) that which is true as opposed to false. 3) a fact or belief that is accepted as true. ● in truth Cf. ↑in truth …   English terms dictionary

  • truth — [tro͞oth] n. pl. truths [tro͞othz, tro͞oths] [ME treuthe < OE treowth: see TRUE & TH1] 1. the quality or state of being true; specif., a) Obs. loyalty; trustworthiness b) sincerity; genuineness; honesty …   English World dictionary

  • truth — [n1] reality, validity accuracy, actuality, authenticity, axiom, case, certainty, correctness, dope*, exactitude, exactness, fact, facts, factualism, factuality, factualness, genuineness, gospel*, gospel truth*, honest truth*, infallibility,… …   New thesaurus

  • truth — O.E. triewð (W.Saxon), treowð (Mercian) faithfulness, quality of being true, from triewe, treowe faithful (see TRUE (Cf. true)). Meaning accuracy, correctness is from 1560s. Unlike LIE (Cf. lie) (v.), there is no primary verb in English or most… …   Etymology dictionary

Share the article and excerpts

Direct link
… Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”